пʼятницю, 25 вересня 2015 р.

Щоб не допускати помилок при встановленні теплових помп



Щоб не допускати помилок при встановленні теплових помп

            Впевненим у своїх новітніх теплотехнічних рішеннях може бути той, хто отримав «успішний досвід» на своїх помилках, добре коли вони зроблені у власній системі опалення – гірше, коли вчаться та експериментують на грошах замовників. Далі подані деякі дані з досвіду використання та встановлення теплових помп в європейських країнах – з польських мережевих даних.

            Peter Hubacher – «доктор» теплових помп в Швейцарії та Німеччині – описав свій досвід).

            10 типових помилок в системах з використанням теплових помп:
- завеликі теплові помпи або з завищеною продуктивністю для нижнього джерела (ΔT від 1,5 до 2,5 K – для теплових помп типу солянка-вода)
- закороткі вертикальні грунтові теплообмінники (геотермальні зонди), що приводить до дуже низької температури розчину гліколю;
- неправильне розміщення зовнішніх блоків теплових помп «повітря-вода», що приводить до проблем з шумом (особливо для сусідів);
- замалі повітроводи для теплових помп «повітря-вода», які змонтовані в будинку, через що шум поширюється на весь будинок;
- погана робота або невідрегульовані нагрівні кола з індивідуальним контролем кімнатної температури, а також погано встановлені або взагалі не встановлені скидні клапани;
- замалі теплообмінники в бойлерах гарячої води, що приводить до аварійного вимикання пресостату високого тиску теплової помпи;
- використання надлишкової потужності теплової помпи приводить до так званого «тактування»  і короткочасної роботи компресора і неефктивної роботи теплової помпи;
- відсутність ізоляції на трубах в приміщенні, де встановлена теплова помпа;
- закороткі або  нееластичні труби приєднані до теплової помпи, що передає шум до всієї системи будинку;
- використання додаткових нагрівачів, які працють неконтрольовано, через що блокується робота теплової помпи або її робота стає неправильною.



            Нижче наведено вибрані фрагменти виконань роботи систем з тепловими помпами, обговорених підчас сертифікаційних навчань Eucert, які проводилися в м.Катовіце.
1.      Вибір теплової помпи без фахового розрахунку. Аналіз використання грунтових теплових помп (хорошого класу) в кількох десятках приватних будинків, які було спроектовано, змонтовано і потім обстежено, показав, що через кілька років платежі за тепло були суттєво більшими від прогнозованих. Після докладного вивчення виявилося, що час роботи компресора перевищує 3000 год/рік, а час електричних нагрівачів становить понад 1000 год/рік (опалювальний сезон в Польщі – біля 5500 год/рік). Причиною стало те, що монтажники встановили теплові помпи тільки на основі свого досвіду та інтуїції – не було проведено детального розрахунку втрат тепла з будинків. Будинок повинен був втрачати не більше 50 Вт/м2, щоб ефективно працювала теплова помпа. При правильному виборі теплової помпи її час роботи виносив би 2000 год/рік. Висновок такий: вибрана вдвічі занижена теплова помпа і грунтовий теплообмінник.
2.      Є й добрі практики. Один з дистрибюторів теплових помп для підтримування гарантії і для добрих продажів виконує за свій рахунок розрахунок необхідної кількості тепла для будинку. Для цього наймає перевіреного проектанта, що виконує ці розрахунки на основі норми PN-EN 12831. В Польщі щороку змінюється показник забезпечення теплом житла – в 2013 році цей показник був на рівні 83 кВт*год/м2/рік, а в 2009 році – дорівнював 11,5 (дані отримують з оформлених енергетичних паспортів будинків). Разом  тим нові будинки здаються ще з нижчими показниками  30-70 кВт*год/м2/рік. Серед новобудов таких будинків є вже біля 30%. Проектована потужність теплозабезпечення передбачає від 20 Вт/м2 до 40 Вт/м2. Типові будинки з гравітаційною вентиляцією мають потреби 50-60 Вт/м2
3.      Вибір завищеної потужності. Це приводить до тактування роботи (часті вмикання-вимикання) і короткої роботи компресора – причина низької ефективності роботи системи. Оптимальний вибір теплової помпи є таким, що забезпечує найвищу ефективність компресора при роботі теплової помпи в межах температур від +5°С до -10°С. В новобудовах протягом першого року експлуатації тепло витрачається додатково ще й на висушування конструкції будинку, що збільшує потребу в теплі деколи на 35%. Варто враховувати звички господарів відносно комфортної температури, яка може відрізнятися навіть на 2-3 градуси, адже підвищення температури на 2 K приводить до 20% збільшення тепла. Такі ситуації приводять до збільшення потужності теплової помпи навіть на 50%.
4.      Вибрана зависока точка на кривій обігрівання. Приклад теплої підлоги. Тангенс кута кривої нагрівання має бути 0,15, а на регуляторі теплової помпи виставлено 0,25. Це перегріває будинок. Збільшення споживання електричної енергії буде 9-12%, адже помпа буде давати вищу температуру води на 3-4 К.
5.      Некомплексне проектування будинку з тепловою помпою. Якщо для будинку запроектовано не низькотемпературну систему обігрівання, то при використанні теплової помпи завищена температура подачі на 1 К приводить до зменшення ефективності СОР 1,5-4%, з одночасним збільшенням споживання енергії компресором. Проект повинен враховувати монтування вікон покращеного класу, добру ізоляцію стін, горища і застосування механічної вентиляції з рекуперацією – це понижує вартість теплової помпи і нижнього джерела тепла. Для нових будинків з тепловою помпою найкращим варіантом є тепла підлога з режимром 30/25°С при зовнішній -20°С. У випадку обігрівання ванн добрим варіантом є застосування додаткового стінового обігрівання – сушки з електричним нагріванням.
6.      Складна гідравічна система. Без теплового акумулятора система роботи теплової помпи має вищу ефективність (напряму для теплих підлог). Використання багатьох кіл з перемиканнями вимагає дуже ретельного регулювання і великих зусиль для гідравлічного вирівнювання.
7.      Неврівноважена гідравлічна система.  10 років тому в Німеччині після  обстеження систем обігрівання виявили 95% неврівноважених систем. Це приводить до пониження температури в окремих кімнатах і збільшується загальна подача тепла – перегріваються інші кімнати. Збільшення температури на 1 К приводить до збільшення коштів на обігрівання 4-10%. А збільшення температури води в системі на 1 К приводить до збільшення споживання компресором електричної енергії на 1,4-4%. При сучасному проектуванні для зрівноваженої системи обігрівання оптимальна різниця температури виносить: біля 10 К у випадку радіаторного обігрівання (45/35°С) і 5 К для підлогового обігрівання (35/30°C або 30/25°C). З іншого боку, збільшення вдвічі кругообігу гарячої води приводить до більшого споживання електроенергії циркуляційним насосом в 8 разів.

Матеріал опрацював Василь Прусак
На основі тексту Pawła Lachmana (Polski Instalator, 4/2014)

Немає коментарів:

Дописати коментар